Дитина — Вікіпедія
Дитсадок при Міністерстві сільського господарства АфганістануНеповнолітня дити́на — людина, яка не досягла дорослого віку.
В українській мові існує така градація назв дитини залежно від її віку: немовля, малюк, хлопча/дівча, підліток, юнак, парубок/дівчина.
Визначення поняття «дитина»[ред. | ред. код]
Кількість осіб до 15 років в світі у відсотках для кожної окремо взятої країни в 2005 році порівняно з лідером Індією (100% = 351 367 000 осіб)Визначення поняття «дитина» так само як і поняття «дорослий вік» змінюється в залежності від культурних особливостей кожної країни. Конвенція з прав дитини визначає дитину як людську істоту, що не досягла віку вісімнадцяти років. Але пріоритет у цій сфері залишається за національними законодавствами. У Сімейному кодексі України вказано, що «правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття», і відповідно «неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років», «малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років»
Згідно з міжнародним та українським законодавством дитина від народження має невід’ємні права, які йому гарантує держава: право на життя, право на свободу і особисту недоторканість, право на повагу до особистого і сімейного життя тощо.[1]
За традицією вважають, людина лишається дитиною до 13-16 років, але залежно від контексту використовують також й інші терміни, наприклад «неповнолітня особа», «фізична особа, що не досягла чотирнадцяти років».[2][недоступне посилання з липень 2019]
Коли про дорослу людину кажуть, що він/вона дитина, то мається на увазі, що ця людина наївна чи недосвідчена. Коли про дорослу людину кажуть, що він/вона дитина чогось(часового періоду, краю), то мають на увазі, що він/вона успадкувала характерні риси своєї епохи, свого середовища тощо. Коли про дорослу людину, кажуть, що вона дитина когось, то мають на увазі, що він/вона незалежно від свого віку є сином або дочкою когось.
Юридичний статус[ред. | ред. код]
Міжнародні нормативно-правові акти визначають досягнення певного віку як основну ознаку «дитини», ілюструють еволюцію збільшення вікового критерію при визнанні особи «дитиною» (з 15 до 18 років)[2]. Зокрема, Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. у ст. I визнає дитиною кожну людську особу до досягнення 18-річного віку, якщо за законом повноліття не настає раніше. Таку ж дефініцію містить правова норма, закріплена у п. С ст. 2 Європейської Конвенції про громадянство (ETS № 166) від 7 листопада 1997 р. Конвенція «Про мінімальні норми соціального забезпечення 102» від 28 червня 1952 р. у п. Е ст. 1 стверджує, що термін «дитина» означає або дитину, яка не-досягла віку закінчення обов’язкової шкільної установи, або не досягла віку 15 років.
Норма іншого міжнародного акту стверджує, що термін «дитина» охоплює:
- дитину молодшого шкільного віку закінчення обов’язкової шкільної освіти або молодшу 15 років, причому враховуючи більш високий вік;
- за установлених умов, дитину молодшу встановленого віку, але старшу зазначеного в абзаці «і», яка проходить курс учнівства або продовжує своє навчання, або хворіє хронічною хворобою, або є інвалідом, що не дозволяє їй займатися будь-якою діяльністю, яка дає прибуток (підпункт F пункту 1 «Рекомендацій щодо допомог та інвалідності по старості та в зв’язку втрати годувальника № 131» від 29 червня 1967 р.)[3].
Неоднозначність підходів щодо визначення та окреслення поняття «дитина» можна спостерігати у конституційній регламентації прав людини у різних країнах світу. Чинні конституційні акти більшості європейських країн містять у своїх текстах правові дефініції «діти», «кожна дитина» (Конституція Королівства Іспанія від 27 грудня 1978 р., Конституції Литовської Республіки від 25 жовтня 1992 р., Конституція Албанії від 21 жовтня 1998 р., Конституція Бельгії від 17 лютого 1994 р., Конституція Республіки Македонія від 17 листопада 1991 р., Конституція Республіки Польща від 2 квітня 1997 р.), «неповнолітні діти» (ст. 39 Конституції Литовської Республіки від 25 жовтня 1992 р.), «новонароджений», «неповнолітні», «підлітки», «малолітні» (Конституція Албанії від 21 жовтня 1998 р.), «діти, народжені у шлюбі», «діти, народжені поза шлюбом» (Конституція Албанії від 21 жовтня 1998 р., Конституція Португальської Республіки від 2 квітня 1976 р.), «неповнолітні особи» (Конституція Кіпру від 16 серпня 1960 р.), «діти без батьків», «діти, позбавлені батьківської опіки» (Конституція Республіки Македонія від 17 листопада 1991 р.), «неповнолітні шкільного віку», «діти-сироти», «діти емігрантів» (Конституція Португальської Республіки від 2 квітня 1976 р.), «малолітні діти» (Конституція Словаччини від 1 вересня 1992 р., Конституція Республіки Хорватія від 22 грудня 1990 р.), «діти з порушенням фізичного та психічного розвитку» (Конституція Республіки Хорватія від 22 грудня 1990 р., Конституція Словенії від 23 грудня 1990 р.), «діти інваліди» (Конституція Румунії від 21 листопада 1991 р.), визнаючи їх тим самим суб’єктами права, носіями певних конституційних прав, свобод, обов’язків.
Розвиток дитини — напрямок науки, що вивчає процеси та механізми, які супроводжують фізичний та психічний розвиток малюка під час дорослішання.
Вікові рамки можуть бути різними в різних культурах. Згідно з сучасними уявленнями етапи розвитку дитини є такими:
Повноліття[ред. | ред. код]
Права дитини — система можливостей для цілісного розвитку дитини в умовах середовища, враховуючи незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами зрілою визнається людина, яка досягла 18-ти років). На міжнародному та національному рівні існує безліч спеціальних актів про права дитини. Основним актом про права дитини на міжнародному рівні є Конвенція про права дитини (Нью-Йорк, 20 листопада 1989 р.) — документ про права дитини з 54 статей. Всі права, що входять до Конвенції, поширюються на всіх дітей.
Традиційно вважають, що людина залишається дитиною до 13-16 років, але, в залежності від контексту, можна використовувати інші визначення, наприклад, легальний вік, коли можна купувати спиртні напої, отримати паспорт, голосувати на виборах або «вік згоди». Інший спосіб визначення, перестав чи може людина бути дитиною, — після досягнення статевої зрілості.
До настання повноліття людина не володіє всією повнотою юридичних прав, відповідальність за нього несе батько, або інший законний представник (наприклад опікун).
У більшості країн існують закони за якими неповнолітнім заборонено продаж алкогольної і тютюнової продукції.
Також існують закони про захист дітей від шкідливої інформації (заборонена наприклад демонстрація насильства, порнографії, пропаганда вживання наркотиків, і суїциду).
Дискримінація[ред. | ред. код]
Дитяча проституція — проституція осіб віком до 18 років. Поширена у багатьох країнах світу. У переважній більшості держав переслідується законодавством.
Складний процес дозрівання й ускладнення психічних функцій і особистості, що відбувається під впливом ряду факторів — спадково-біологічних і соціальних (виховання, навчання, впливу довкілля).
Галерея[ред. | ред. код]
- Грушевський Марко. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріяли з полудневої Київщини. Зібрав Мр. Г., обробив др. Зенон Кузеля. // Матеріяли до українсько-руської етнольогії, т. 1-2. Львів, 1906-07
- Melvin Konner: The Evolution of Childhood: Relationships, Emotion, Mind. Harvard University Press, 2010. ISBN 0-674-04566-1.
- Philippe Ariès, L’Enfant et la vie familiale sous l’Ancien Régime, Plon, 1960.
- Медицина дитинства: у 4 т.: Навч. посібник для інтернів мед. вузів, курсантів ін-тів і ф-тів удосконалення лікарів / А. А. Андрощук; ред. П. С. Мощич. — К. : Здоров’я, 1994.
- Дитинство в Україні: права, гарантії, захист = Childhood in Ukraine: Rights, guarantees, protection: (Зб. док.) / голов. ред. В. І. Довженко ; Український ін-т соціальних досліджень. — К. : АТ «Вид-во «Столиця», 1998 . — ISBN 966-95142-7-4.
- Соціально- економічні проблеми дитинства в сучасному українському селі / Л. С. Волинець; Український ін-т соціальних досліджень. — К. : Академпрес, 1998. — 136 с.: іл. — Бібліогр.: с. 103—106.
- Раннє дитинство: стан, проблеми, перспективи розвитку / О. М. Денисюк [та ін.]; заг. ред. О. М. Шерстюк, О. О. Яременко ; Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, Державний фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ). — К. : [б.в.], 2003. — 115 с.: іл., табл. — Бібліогр.: с. 99-100.
- Закони України «Про охорону дитинства» [Текст]. — «Про дитяче харчування»/ Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парламентське видавництво, 2008. — 32 с. — (Серія «Закони України»).
- Забезпечення прав дітей в Україні. Охорона материнства та дитинства: матеріали парламентських слухань у Верховній Раді України 7 червня 2005 року / Верховна Рада України, Комітет з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства. — К. : Парламентське вид-во, 2005. — 160 с. — (Серія «Парламентські слухання»).
- Дуткевич Т. В. Дошкільна психологія. Навчальний посібник рекомендований МОН України. — Київ: Центр учбової літератури, 2007.
- Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія. — Київ: Академвидав, 2007.
- Народна культура українців: життєвий цикл людини: іст.-етнол. дослідж.: у 5 т. / наук. ред. М. В. Гримич ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Історичний факультет. Кафедра етнології та краєзнавства, Університет Альберти (Канада). Архів українського фольклору Богдана Медвідського. — К. : Дуліби, 2008 . — ISBN 978-966-8910-19-7. Т. 1 : Діти. Дитинство. Дитяча субкультура: [зб. наук. пр.]. — [Б. м.]: [б.в.], 2008. — 400 с.: іл.
- Загарницька, І. Феномен дитинства: філософсько-соціологічний аналіз: наук. вид. / І. Загарницька. — К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. — 320 с.
- Словник української мови: в 11 томах. (Академічний тлумачний словник) — Том 4, 1973. — Стор. 613.
- ↑ Стаття 6, пункти 1 і 2 Сімейного кодексу України
- ↑ О. А. Шульц. «Права дитини» як категорія сучасного конституційного права
- ↑ Словник законодавчих термінів: Близько 10 тис. термінів. — К., 2000. — С. 127.
Цитати про дітей: мудрі та прості слова
Цитати про дітей © shutterstock.com
Нещодавно ми й самі були дітьми, а якийсь щасливчик, навіть подорослішавши, не поспішає прощатися із цим безтурботним станом душі.
Сподіваємося цікаві, філософські, а часом і несподівані цитати про дітей від відомих класиків допоможуть тобі хоч ненадовго зануритися в чудовий світ дитинства.
* * *
Счастье — это мягкие, теплые ладошки,
За диваном фантики, на диване крошки,
Что такое счастье — проще не ответить,
Счастье есть у каждого, у кого есть дети!
Цитати про дітей — незаперечні істини
***
Найкращий спосіб зробити дитину хорошою — це зробити її щасливою.
Оскар Уайльд
***
Дитинство — коли все дивно і ніщо не викликає подиву.
А. Рівароль
***
Кожне дитя певною мірою геній і кожен геній певною мірою дитя.
А. Шопенгауер
***
Будь правдивий навіть по відношенню до дитини: виконуй обіцянку, інакше привчиш її до брехні.
Л. Толстой
Веселі цитати про дітей
Сценарій на 8 Березня в дитсадку © shutterstock.com
***
Діти — це квіти життя, які народжуються головками вниз.
Антуан де Сент-Екзюпері
***
Єдине, що варто красти — це поцілунок у сплячої дитини.
Джо Хоулдсворт
***
Легше виховати сильну дитину, ніж змінити чоловіка.
Фредерік Дуглас
***
Нам не пощастило з нашими дітьми — вони виросли.
Крістофер Морлі
***
З маленькими дітьми, як з інтелігентами: коли вони шумлять, вони нам діють на нерви, коли сидять тихо — викликають підозру.
Г. Лаубе
Сумні цитати про дітей
***
Бережіть сльози ваших дітей, щоб вони могли проливати їх на вашій могилі.
Піфагор
***
Неодмінно балуйте дітей, невідомо, які випробування їм приготувало життя.
Антуан де Сент-Екзюпері
***
Ніколи не змушуйте дітей купувати істину ціною пороку і не вдосконалюйте їхній розум, шкодячи серцю.
Ж. Бернарден
***
Всі діти світу плачуть на одній мові.
Л. Леонов
***
Якщо люди говорять погане про твоїх дітей — це значить, вони говорять погане про тебе.
В. Сухомлинський
Мудрі цитати про дітей
© Shutterstock
***
Найчастіше ми більше радіємо дитячим витівкам, іграм і викрутасам наших дітей, ніж їхнім цілком свідомим вчинкам у зрілому віці, немов би ми їх любили для нашої розваги, як мавп, а не як людей.
М. Монтень
***
Діти повинні — поки вони залишаються дітьми — бути керовані батьківською владою, але водночас повинні бути готові до того, щоб не завжди залишатися дітьми.
К. Віланд
***
Дітям більше потрібний приклад для наслідування, ніж критика.
Ж. Жубер
***
Дитина потребує вашої любові найбільше саме тоді, коли вона менш за все на неї заслуговує.
Е. Бомбек
***
Діти святі й чисті. Не можна робити їх іграшкою свого настрою.
А.Чехов
Філософські цитати про дітей
© Shutterstock
***
Діти — це одна третина населення нашої країни, і все наше майбутнє. Завдяки дітям хочеться жити.
Мухаммед Алі
***
Дитина — це любов, що стала зримою.
Новаліс
***
Якщо не знаєш, які твої діти, подивися на їхніх друзів.
Сюнь-цзи
***
Діти вчать дорослих людей не занурюватися у справу до кінця і залишатися вільними.
М. Пришвін
***
Діти ніколи не слухалися дорослих, проте справно їх наслідували.
Д. Болдуін
* * *
Ты будешь жить на свете десять раз,
Десятикратно в детях повторенный,
И вправе будешь в свой последний час
Торжествовать над смертью покоренной.
В. Шекспір
Підписуйся на наш telegram і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
1̲0̲0̲ ідей ᐈ Статуси про дітей (цитати) українською мовою
Найкраще, що може зробити батько для своїх дітей – любити їхню матір
* * *
З народженням дітей у домі зникає порядок, гроші, спокій та безтурботність… І поселяється щастя.
* * *
Щоб поставити дітей на ноги, треба зняти їх з своєї шиї.
* * *
Дітей ніхто не може ніхто замінити на світі, вони творять для дорослих справжні турботи, і справжні чудеса.
* * *
Дитинство – це коли свій вік можна показати на пальцях.
* * *
Щастя є… Воно кличе мене мамою!
* * *
Перш ніж лаяти дитину, згадай себе в його віці, погладь його, поцілуй і йди пий свої заспокійливі.
* * *
Дівчина буде по-справжньому щаслива, коли у неї буде два щастя: одне буде говорити — кохана, а друге — мама.
* * *
Діти цікавляться тим, звідки все береться. Дорослих турбує те, куди все дівається.
* * *
Щастя не можна купити, але можна народити.
* * *
Без дітей не життя, а нудьга, ні тепла, ні затишку, ні веселощів і вогню, продовження немає тебе…
* * *
Мій малюк — він самий милий, самий розумний і гарний, самий чоловік рідний, мій синочку любий!
* * *
Дитина – це єдина людина, якій все одно, яка ти там, він любить тебе просто за те, що ти – мама.
* * *
Якщо по дому все розкидано, в будинку все обідрано і прання кожен день – значить в будинку живе ЩАСТЯ!
* * *
Коли діти виростуть, я буду приходити до них у гості, кидати одяг біля входу, пертися у взутті на кухню і з’їдати все в холодильнику…
* * *
Найкраще намисто – це обіймаючі тебе руки дитини…
* * *
Діти – це турботи, труднощі, крик, шум, гармидер… Але в нечасті хвилини, і в цілому – все-таки справжнє щастя.
* * *
Щастя складається з чотирьох частин: хороших батьків, прекрасних друзів, коханої людини і здорових дітей.
* * *
Самою щирою і справжньою любов’ю люблять вас тільки власні діти.
* * *
Дайте дитині вибрати свою дорогу. І, розправивши крила, він одного разу не дасть опуститися вашим.
* * *
Щастя можна лише народити.
* * *
Коли довкола все дивно — це і є дитинство.
* * *
Гроші, кар’єра – все це не важливе… Важливе поряд спить.
* * *
Кошеня зросте котом, мишеня перетворитися у миша – і лише для матері рідна дитина – назавжди малюк.
* * *
Ти рости красивою, коханою будь, і свою мамусю ти не позабудь!
* * *
Навіщо дитині 2 батьків? Щоб поки мама психує – тато був в нормі, а коли вже й тата накрило – маму відпускає))
* * *
Діти нас не чують. Діти на нас дивляться і беруть з нас приклад.
* * *
Вся радість життя в усмішці дитини!
* * *
У цьому світі, дивному, нелогічному, діти – як порятунок душі!
* * *
Діти – це вічний двигун, пригатель, бігатель, штовхач, скакатель, хвататель, міцно обіймач і цілуватель))
* * *
Найдорожчий браслет, в будь-якому сенсі слова, – бірочка, на якій написаний вага, ріст і час появи на світло твого малюка.
* * *
Гроші заробимо, любов завоюємо, успіху доб’ємося, ну а щастя … Щастя – це здорові діти.
* * *
Ось воно, щастя – набігався, настрибався, нареготався і спить!
* * *
Маленька дитина – це цілий Всесвіт.
* * *
Дитина – це любов, що стала зримою.
* * *
Одна дитина в сім’ї – мало, дві – більше, ніж треба.
* * *
Маленькі діти вдома – куди не сядь, в попі кубик …
* * *
Дитина потребує вашої любові найбільше саме тоді, коли він найменше її заслуговує.
* * *
Вся радість життя – в усмішці дитини!
* * *
З появою дитини, у жінки розвиваються нелюдські здібності – бачити в темряві … чути крізь сон … ходити безшумно і спати в будь-якому положенні при першій можливості.
* * *
Ох вже ця мама! Вічно іграшки по полицях розставить – а ти ходи потім, по місцях розкидай …
* * *
До вагітності я спала на животі. Під час вагітності – на боці. Після народження дитини легко можу спати стоячи.
* * *
Наше щастя – наші діти! Краще нема їх на світлі. Хоч і носяться, пурхають, але сенсом життя нам наповнюють.
* * *
Тільки діти допоможуть дізнатися, який запасо терпіння ви насправді маєте.
* * *
Якщо мама переживає – то і дитина хвилюється, якщо мама задоволена – то дитина посміхається … Але коли мама хоче спати – дитині на це наплювати.
* * *
Дочка – це комплімент жінці від Бога. Значить вона гідна повторення!
* * *
Дітей обіймають щиро і міцно, а головне – люблячи і просто так.
Наші діти — це маленька копія нас самих.
Наскільки щасливі ми, настільки щасливі наші діти.
Лише щасливі батьки можуть показати, що таке щастя. Виховання тут — справа десята. Я все більше схиляюся до висновку, що слово «виховання» — це певна система маніпуляцій дитиною, щоб він став поступливішим, зразковим, слухняним. Сучасній системі потрібні люди, які будуть підтримувати її, діючи в певних рамках.
Виховання можна помітити практично в кожній родині. Воно непомітне, але, до болю відчутне. «Поки не з’їси, не встанеш з-за столу», а може, дитина вже наїлася, і ця установка призведе до того, що вона перестане відчувати свій організм, і в майбутньому це загрожує переїдання .
«Ти ПОВИНЕН поважати дорослих» , хоча повагою тут навіть і не пахне.?
«Поки не зробиш уроки, гуляти не підеш» Яка може бути повага, прищеплене насильно, але, може, йому важко дається той чи інший предмет? Може, вашій дитині потрібен інший підхід до навчання?
«Ведеш себе, як маленька дитина!» У цьому випадку формується розуміння, що маленькі діти — примхливі, неслухняні. Дитинство — це погано, і треба швидше стати дорослим.
Подібних установок безліч. Якщо прислухатися до того, що ми говоримо дитині, можна жахнутися. Перший час, коли я стала відслідковувати і помічати слова, несвідомо летять у бік сина, я була, м’яко кажучи, шокована. До чого глибоко сидять в нас власні негативні установки, програми з самого дитинства. Над своїми словами, а головне, над своїм внутрішнім станом мені довелося потрудитися, щоб не програмувати сина на негативне майбутнє.
Діти щасливі з самого народження. Вони радіють абсолютно всьому, що відбувається. Поки дорослі не впроваджують в їхні голови свої програми і установки.
Коли мій малюк почав дорослішати, я стала замислюватися, як мені знайти підхід до сина, щоб не загубити його в майбутньому. Не хочеться в перспективі жити в будинку, побудованому на фундаменті почуття обов’язку, вини та зобов’язань дитини перед батьками. Фундамент щастя й довіри потрібно закладати відразу, з самого народження.
Насамперед, мені довелося познайомитися зі своїм Внутрішнім Дитям. Згадати приємне і не дуже приємне. Не дуже приємні моменти довелося усвідомлювати, як негативні для мене програми і установки. Поступово прощатися з ними. Так, це давалося мені важко і зі скрипом, бо стереотипи, прищеплені з дитинства, досить чіпко тримають тебе в рамках вибраної програми.
Познайомитися зі своїм Внутрішнім дитям мені допоміг мій син. Коли я стала помічати, що наша з ним ниточка довіри починає потихеньку розчинятися, я стала замислюватися, що я можу зробити, щоб вона раптом не порвалася остаточно. Тоді то я і дізналася про свію Внутрішню Дитину, і про те, що, виявляється, я про неї зовсім забула, і «загралася» в серйозну дорослість.
Перш за все, я задалася питанням «Чому?». Повернулася в дитинство, і виявила, що маленька дівчинка була зовсім одна. Начебто фізично були поруч близькі люди, батьки, але вона відчувала себе самотньою. Було відчуття, що зовсім маленька дівчинка живе одна у величезному просторі, як маленький кораблик у величезному океані.
Тоді-то я і пообіцяла своїй маленькій дівчинці, що більше ніколи її не покину. І з тих пір кожен раз, відчуваючи якийсь стрес, переживання і негативні емоції, я повертаюся до неї і кажу, що вона не одна, ми разом, і я її люблю.
Така медитація дозволяє повернути внутрішній спокій.
А ще я стала більше грати. У моменти, коли я спілкуюся з сином, я не серйозна мама, яка вчить його. А мама, яка цікавиться всім, чим цікавиться мій син. Мама, якій цікаво все, що цікаво моєму синові. Мені цікаво, як це — танцювати брейк данс і стояти на голові. Що ви думаєте — звичайно, мій син мене навчає:) Кожен день розминка-розтяжка-стояння на голові.:) Гуляємо — вважаємо, а скільки ж плиточок лежить від одного кінця набережній до іншого. Цікаво, вийшло 390.:) І так я з цікавістю і задоволенням по-новому пізнаю світ. Якщо в дитинстві я не знала ще, як можу свідомо жити у своєму житті, то зараз я знаю точно, що надолужу згаяне, і будуть щасливі всі — я, мій син, і моя внутрішня дитина.:)
Приємні моменти полягали в тому, що я відкривала, вчилася жити з новою собою, і раділа життя таке, яке вона є. Я, немов дитина, що народилася заново, дивилася, і продовжую дивитися на життя, милуватися йому і всім, що відбувається навколо мене. Такого я ще не знала, але мені шалено подобається така трансформація. Впізнавання себе відбувається досі.
Результат мого повернення до себе справжньої я спостерігаю вже зараз. Наші відносини з синочок стали більш теплими і близькими.
Мене не напружують його визнання в любові, які він робить кожні п’ять хвилин — наодинці зі мною і на людях. Я і сама тепер стала частіше говорити, що люблю його, просто так. А раніше в таких ситуаціях я почувала себе некомфортно.
Мене не напружує його активність і непосидючість, тепер мені самій цікаво з ним, стрибати, бігати, стояти на голові.
Мене не напружує, якщо у нього щось не виходить. Навпаки, мені хочеться допомогти, підказати, показати ненав’язливо, без повчань. Зав’язати шнурки, застебнути гудзик, дотягнутися до гачка, щоб повісити рушник — це все такі дрібниці, щоб через них дратуватися. Ми самі були колись такими ж маленькими, і у нас багато чого не виходило.
З таких дрібниць складається все наше життя, будуються стосунки з коханими людьми. Навіщо ж порушувати гармонію світу у відносинах з-за маленьких моментів життя, зрозумілих нам, але незрозумілих нашим дітям?
Я стала частіше спілкуватися зі своїм Внутрішнім Дитям, і ви знаєте, я помічаю, що життя не таке вже й сумне, і незатишне. Навпаки, вона яскраве, красиве, непередбачуване, від чого стає ще більш цікаве. Я повертаюся до себе, такою, якою я прийшла в цей світ. Всередині все частіше виникає умиротворення, довіра до життя, що тихе щастя, яким я ділюся, просто живучи щасливою поруч зі своїми близькими людьми.
Ще кілька моментів, які я зрозуміла, «впавши в дитинство»:
Дітям не треба виховання, їм потрібна любов. Їм потрібно відчувати, що мама і тато — щасливі, що люди навколо — щасливі. Вони вчаться на прикладі дорослих і свого оточення. Те, з яким душевним станом живемо ми самі, передається і нашим дітям. Їм потрібне наше щире участь в їх житті, а не повчання і виховання.
Діти не чують наших грізних слів. Але наш емоційний гнів відчувають дуже добре, і цим можна завдати непоправної шкоди їх внутрішнього щастя.
Діти сприймають ваше насолоду тим, чим ви займаєтеся, ніж вашими грандіозними досягненнями.
Діти вчаться на натхненні. Ще більше натхнення у них з’явиться, якщо ви будете підтримувати їх у всіх починаннях, ніж критикувати і повчати.
Діти часто люблять самостійно пізнавати життя. Не критикуйте їх, не придумуйте їм почуття провини і думка про те, що вони зобов’язані у всьому погоджувати свої рішення з батьками. Так, нехай вони ще нетямущі, нехай вони ще «нічого не розуміють в житті», але це їх життя. Ми можемо лише бути з ними поруч, говорити про свій досвід, підказувати і показувати ненав’язчиво. А головне — дарувати свою любов і наповнювати щастям, яким наповнені самі.
Діти — це наше все!
Важко уявити собі повноцінну щасливужиття без дитячого сміху, посмішок і різних пустощів. Саме дитина привносить в життя люблячої пари особливий сенс, зміцнює союз. Без дітей сімейне життя не може вважатися повною. Адже основний урок, який повинні засвоїти батьки, полягає в тому, щоб виростити своє продовження. Колишні діти, теперішні дорослі, відзначали в своїх спогадах, що для них першорядне значення мали турбота і розуміння з боку матері і батька. Для маленької людини вкрай важливо відчувати, що його люблять. Підтримка дорослих для дитини — це найвища ступінь захисту і заступництва.
Діти — це найбільша радість для батьків. Коли в життя пари приходить довгоочікуваний малюк, саме їхнє існування стрімким чином змінюється, в ньому з’являється нове значення і сенс. У даній статті ми розглянемо питання, що дають діти дорослим, і чим вони відрізняються від них.
Клопоти і турботи
Діти — це завжди непередбачуваність інеординарність мислення. Ви ніколи не можете знати, чого слід очікувати від власної дитини. Їм приходять в голову такі оригінальні думки, які більшість дорослих відкинутий і не приймуть до уваги. Народження дитини завжди передбачає наявність певних занепокоєнь і пов’язаних з ним клопоту. Стаючи батьками в перший раз, ви не можете і припускати, наскільки глобальні думки почнуть приходити в голову: яку суміш вибрати, чи потрібно віддавати дитину в школу раннього розвитку, як дати маляті все найкраще і при цьому якісне? Турботи про дитину цілком лежать на плечах батьків. Ніхто інший не може бути відповідальний за його щастя і благополуччя. Які діти виростуть, що з них вийде, ким вони стануть — все це залежить від дорослих.
відповідальність
Коли ми живемо для себе, то не можемо відчувативсієї краси життя. Адже, по суті, одній людині багато не треба. У нього відсутня мотивація вкладати в себе, якщо при цьому немає потреби віддавати іншим. Діти — це відмінний стимул взяти на себе відповідальність як за власну долю, так і за благополуччя свого чада. Батько в якийсь момент починає розуміти, що на його плечах лежить величезна зобов’язання перед дитиною. І якою людиною він стане в майбутньому, залежить повністю від дорослого.
Чудо і здивування
Дивлячись на дітей, особливо маленьких, деколинеможливо не захоплюватися ними. Немовлята завжди здаються такими милими і зворушливими, що на обличчі мимоволі з’являється посмішка. Якщо задуматися, то чому дорослі так розчулюють малюками? Вся справа в тому, що немовлята надзвичайно відкриті, довірливі до світу. Їх хочеться захищати, оберігати від усього на світі. Найбільше емоцій на обличчях малюків передають фото. Діти перед камерою постають в максимально природному вигляді: вони не намагаються здаватися краще, ніж є насправді. Може бути, це відбувається тому, що дитина в такому ніжному віці, будь то хлопчик чи дівчинка, впевнений у власній неперевершеності?
Безмежна віра в себе
Поспостерігайте за тим, як малюк двох-трьох років відроду намагається чогось досягти. У нього не залишається і тіні сумніву в тому, що він отримає бажане! Безмежна віра в себе і власні перспективи допомагає чинить дивовижні відкриття кожен день, вчить не здаватися при перших невдачах. Якби дорослі запозичили у дітлахів це якість, в світі стало б більше досягнень і радості.
Самореалізація передбачає, що людина віддаєсебе повністю заради якоїсь мети. Він вкладає свої зусилля кожен день і не чекає миттєвого результату. Дитина саме так вірить в себе — безмежно, для нього не існує обмежувальних рамок і умовностей. Такий позитивний урок може прийняти кожен батько від власного чада, якщо буде уважний до змін, що відбуваються. Важливо вміти помічати справжні емоції, які обіймають керівні посади нашим внутрішнім станом.
Нові відкриття
Саме дитина, з’явившись на світ, даєбатькам можливість прожити ще одне життя. Звичайно, даний шлях буде йти поруч з вашої дорогою, постійно доповнювати її, привносити свій унікальний сенс. Адже це життя рідну дитину. Погодьтеся, вона має для вас першорядне значення. Дорослий усвідомлює колосальну міру відповідальності перед своїм чадом.
Нові відкриття тут можливі тільки тоді, колими зуміємо звільнитися від забобонів і соціальних стереотипів. Нерідко відбувається так, що з появою сина або дочки жінки (особливо це стосується молодих матерів) відкривають для себе цілий Всесвіт. Речі, яких вони раніше просто не помічали, тепер постають перед ними в новому дивовижному світі. Подібні метаморфози трапляються і з чоловіками. Як правило, з народженням первістка їм доводиться більше заробляти.
Привід для веселощів
Діти дозволяють дорослим відчути себенесказанно щасливими. Згадайте, як часто ви раділи просто так, поки в будинку не з’явилося це крихітна істота — дитина? Цілком можливо, жили бездумно і не помічали позитивні зміни. Дитина створює в квартирі особливу атмосферу, в якій хочеться робити щось корисне, бути активним і дієвим. Малюк допомагає зрозуміти, що в житті за будь-яких обставин є місце для радості.
Не варто впадати у відчай, якщо щось не виходить: всьому свій час. Часто саме заради улюбленого чада ми продовжуємо діяти, здійснювати активні кроки, навіть справжні подвиги. Таким чином, діти — це завжди радість і щастя дл
Діти – це наше майбутнє
Діти – це квіти нашого життя! І це не просто гарна фраза. Діти – це найголовніший скарб нашого суспільства.
І від того, як ми їх виховуємо, які зерна добра, справедливості, мужності ми в них закладемо, залежить не тільки їхнє майбутнє, а й майбутнє нашої країни.
У всьому світі майже в кожній сім’ї ростуть діти. І від того, якими вони стануть, залежить майбутнє нашої планети. Діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. Як все це робитимуть сьогоднішні діти – залежить від батьків, від сім’ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують.
Потрібно, щоб не тільки батьки, але й всі дорослі бачили в кожній дитині людину майбутнього. А для цього вони мусять, у першу чергу, поважати маленьку особистість, турбуватися про її здоров’я, освіту, особистим прикладом виховувати в ній чесність і справедливість.
Дітям необхідно добре знати історію свого роду і своєї Батьківщини, щоб пишатися успіхами своїх предків і не повторювати їхніх помилок. Малеча повинна поважати дорослих і берегти те, що створено й створюється людьми старшого покоління. Розуміючи свою роль у житті всієї планети, діти повинні добре навчатися, постійно дбати про своє здоров’я, підвищувати загальну культуру, тому що тільки здорові та освічені люди зможуть будувати чудове мирне життя для себе і своїх нащадків.
Діти – наше майбутнє, це знають всі. Та, на жаль, дуже часто саме вони найбільше страждають від байдужості нас, дорослих. І дуже часто вони не отримують розуміння і підтримки від батьків, почувають себе одинокими в своїх сім’ях.
У нас є можливість показати цим дітям, що вони потрібні нам. Потрібні здоровими, розумними, сильними. І що ми допоможемо їм стати такими, бо саме від нас залежить, якими вони виростуть. Від нас залежить їхнє майбутнє, а, отже, і наше, і майбутнє всього суспільства. Вкладіть в своїх діток маленьке зерно, і в майбутньому воно проросте величезним деревом і віддячить вам багатим врожаєм!
У малечі не повинно бути нещасливого дитинства, і за це маємо відповідати ми, дорослі. Тому турбота про дітей, захист їхніх прав повинні стати одними з найголовніших наших обов’язків. Ми повинні усвідомлювати відповідальність за маленькі життя, наповнювати їх гармонією та красою навколишнього світу, вкладати їм любов, впевненість в собі і в завтрашньому дні, аби наші маленькі дослідники і чомучки не боялися експериментувати і розвивати наш світ у майбутньому.
Катерина Капелька,
викладач навчального центру Англійська Хелен Дорон
Шість основних ознак аутизму у дитини
Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку.
Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей / УНІАН
Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.
Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя.
Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток. До 6 років мозок дитини активно засвоює інформацію. І якщо намагатися розвивати дитину з аутизмом до цього віку зусиллями психологів, арт-терапевтів, логопедів, то з часом таку дитину можна адаптувати до соціального життя.
Читайте такожЯк розпізнати симптоми аутизму у дитини: рекомендації для батьків
Психіатри виділяють такі ознаки аутизму у дитини:
Порушення мовлення
Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.
Відсутність емоційного контакту з людьми
В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.
Усамітнення
Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.
Напади агресії
Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30% хворих.
Читайте такожАутистичні розлади частіше діагностуються у чоловіків — учені
Слабкий інтерес до іграшок
Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.
Стереотипність поведінки, страх змін
Діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об’єкти, вертіти щось тощо.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter