Від чого залежать потреби: Що таке потреби людини

Потреби людини — Екoнoмiкa i я. 7 клас. Длугoпoльський

Екoнoмiкa i я. 7 клас. Длугoпoльський

Шлях до успіху відкритий для будь-кого, хто думає насамперед

про надання послуг і якісне виконання своєї роботи.

Г. Форд

Юні читачі, кожна людина постійно або періодично відчуває певні потреби, які хоче задовольнити. Потреби — це необхідність у чомусь, бажання володіти певними речами, відчуття нестачі, якщо бажання залишається незадоволеним. До вашого відома, людина прагне задовольнити якнайбільше своїх потреб, оскільки що різноманітнішими є потреби людини, то багатший є її внутрішній світ.

Погодьтеся, що відчуття потреби в закордонному відпочинку чи туристичній мандрівці з’являється в тієї людини, яка володіє певними знаннями про географію, історію країни, до якої подорожує, а також має набір певних ціннісних уявлень про особливості соціально-економічного та культурного життя громадян цієї країни.

Виконання цих бажань робить життя зручнішим і комфортнішим, однак на потреби людей справляє вплив багато факторів (рис.

2.1). Молоді люди більш опікуються активним дозвіллям, ніж люди похилого віку; більш освічені або заможні люди купують більше екологічно чистої продукції, ніж менш освічені або бідні; «жертви моди» часто полюють на дорогі бренди, а більш аскетичні споживачі надають брендовому одягу другорядного значення.

Рис. 2.1. Фактори, що визначають потреби людей

Оскільки людські потреби є різноманітними, їх можна класифікувати за різними критеріями. Найбільш типово поділяти потреби на первинні та вторинні. До первинних (фізіологічних) належать ті, задоволення яких просто необхідне для існування людини (наприклад, вода, їжа, одяг, житло тощо). Вторинні потреби — ті, задоволення яких залежить від рівня добробуту (наприклад, автомобіль, ювелірні вироби, яхти, вілли, антикваріат тощо). Із всієї сукупності потреб закономірним є також поділ на матеріальні (в їжі, одязі, житлі, предметах побуту) і нематеріальні потреби (в освіті, у відпочинку, у можливості займатися творчістю тощо).

Найпоширенішою та найбільш популярною є ієрархічна класифікація потреб за А. Маслоу. Відповідно до теорії Маслоу, існує 5 груп потреб. Розглянемо характеристику кожної з них у вигляді т. з. «піраміди Маслоу» (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Піраміда потреб, за Маслоу

1) Фізіологічні потреби. Потреби цієї групи перебувають на «першому щаблі» умовної піраміди. До них належать ті, які забезпечують виживання людини як біологічної істоти (потреба в повітрі, воді, їжі, одязі, житлі, теплі тощо).

2) Потреби в безпеці. Це потреби в соціальній захищеності: одержанні медичної допомоги, освіти, у пенсійному забезпеченні, захисті від внутрішніх і зовнішніх загроз тощо. Ці потреби виражають прагнення людини зберегти певний життєвий рівень, контроль за власною життєдіяльністю.

3) Соціальні потреби. Кожна людина прагне дружби, любові, прагне до участі в спільних діях, хоче бути членом певних об’єднань людей, з якими в неї спільні інтереси, прагне брати участь у суспільних заходах, бути визнаною особистістю в суспільстві тощо.

4) Потреби у визнанні і повазі. Це потреби в позитивній оцінці особистості в суспільстві, в здобутті людиною певного соціального статусу, у повазі та визнанні серед інших людей.

5) Потреби в самореалізації. Це потреби, пов’язані із прагненням людини до розвитку та розкриття своїх здібностей, талантів, задатків, до розвитку особистості та прихованого в ній потенціалу. Задоволення цієї групи потреб — це процес саморозвитку особистості, постійного внутрішнього руху вперед.

Спочатку споживачі прагнуть задовольнити потреби нижчого рівня, а вже потім можуть думати про задоволення наступної за значимістю потреби. Основний недолік теорії Маслоу зводиться до того, що їй не вдалося врахувати індивідуальні відмінності людей. Виходячи з минулого досвіду, одна людина може бути найбільше зацікавлена в самовираженні, у той час як поведінка іншої буде в першу чергу визначатися потребою у визнанні, соціальними потребами. Нерідко в сучасному світі трапляються люди, яким притаманний аскетичний спосіб життя, чи які, переситившись життям в суспільстві споживання, обирають дауншифтинг — відмову від «грошей та стресу», перехід до життя за власними правилами.

На думку А. Маслоу, кожна людина має жити в гармонії із самою собою і займатися тим, чим вона хоче й може займатися. «Композитор має писати музику, художник — картини, поет — вірші. Якщо ви цілеспрямовано збираєтеся стати менш значною особистістю, ніж дозволяють ваші здібності, я попереджаю, що ви будете глибоко нещасною людиною протягом усього життя». І в цьому концепція Маслоу дуже близька до ідеї «сродної праці», сформульованої українським філософом Г. Сковородою у XVIII ст.

Ієрархія потреб А. Маслоу пізніше була доповнена іще двома рівнями:

— естетичні потреби як прагнення до прекрасного;

— пізнавальні потреби як прагнення до нових знань, відкриттів, досліджень.

Потреби також бувають раціональними та нераціональними. Прикладами нераціональних потреб, які, наприклад, шкодять здоров’ю, є потреба в курінні, у наркотиках, в алкоголі. Натомість раціональними є потреби у занятті спортом, духовному саморозвитку, вживанні екологічно чистої їжі тощо. Часто раціональна потреба може перетворитися в нераціональну. Наприклад, дітям можна їсти шоколадні цукерки, але лише в невеликій кількості, в іншому випадку це може призвести до різноманітних захворювань. Також потреба в грі на планшеті може перетворитися в нераціональну, якщо просиджувати за ним усі дні. У кожний конкретний момент людина буде прагнути до задоволення тієї потреби, що для неї є важливішою або необхідною.

Благо — це засіб для задоволення потреб. Здатність предмета задовольняти певну потребу повинна бути усвідомлена людиною. Тільки в цьому випадку предмет стає благом.

До вашого відома, юні читачі, економічна наука розподіляє всі життєві блага на 2 групи:

1. Неекономічні.

2. Економічні.

Неекономічні блага — це ті життєві блага (переважно природні), які доступні людям в обсязі набагато більшому, ніж величина потреби в них. Ці блага не треба виробляти, і люди можуть споживати їх безкоштовно. Саме до цієї групи благ відносяться: повітря, сонячне світло, дощ, море, гори, океани, ліси тощо. Проте основне коло потреб людей задовольняється за рахунок саме економічних благ. І якщо люди живуть зараз краще, ніж у стародавні часи, то це досягнуто завдяки зростанню обсягу і покращенню якостей саме економічних благ (продовольства, одягу, житла тощо).

Економічні блага — це блага, що є об’єктом чи результатом економічної діяльності, а отже, існують в обмеженій кількості порівняно з потребами, які вони задовольняють (наприклад, автомобіль, хліб, одяг, будинок). Цінність благ залежить від їхньої рідкісності, а також від інтенсивності потреби і кількості благ, здатних цю потребу задовольнити. При цьому будь-яка потреба може бути задоволена кількома благами, а будь-яке благо може використовуватися для задоволення різного кола потреб.

Економічні блага можна поділити на три групи:

Е Індивідуальні, призначені для особистого споживання (їжа, одяг, взуття, гаджети, автомобілі).

2. Суспільні, призначені для спільного споживання (національна оборона, поліція, безпека кордонів).

3. Квазісуспільні, що поєднують ознаки індивідуальних та суспільних благ (бібліотеки, музеї, освіта).

Це цікаво!

З розвитком інтернету таке явище, як соціальні мережі, займає все більше і більше місця в житті практично кожної людини і змінює її потреби.

Значення соціальних мереж дуже важко переоцінити, але це лише початок. Соціальна мережа — явище насправді соціальне, тобто охоплює не просто дуже широку аудиторію жителів нашої планети, а часто вона є практично єдиним простором, у якому більшість людей можуть спілкуватися і навіть самореалізовуватися. Дівчата та хлопці фотографують себе з усіх сторін. Неважко здогадатися, на кого вони намагаються бути схожими, тому що саме рекламні картинки «вбивають у голову», що саме так треба, бо це модно. Хлопці роблять таке рідше, але не набагато, особливо якщо займаються спортом. Отже, поїхавши на відпочинок, потрібно похвалитися, завантаживши фото в найдрібніших подробицях; був на концерті улюбленого музичного колективу — просто зобов’язаний показати це всім друзям. Завантажуючи сотні фото, у той час як цілком можна обійтися кількома десятками, люди потребують уваги, бо їхні фотографії будуть довше переглядати, значить буде більше коментарів, відповідно більше компліментів.

До речі, про друзів — що більше, то краще. Звичайно, найбільше це стосується молоді, коли формування життєвих цінностей ще не завершилося. Вони не можуть похвалитися успіхами в суспільстві, зате мають багато вільного часу, інтернет і величезну потребу бути побаченим і почутим. Так ми вже створені, що потребуємо бути в зоні уваги, це є частиною нашої природи — запитайте будь-якого психолога або маркетолога. Кожен прагне, щоб про нього говорили, щоб його пам’ятали. Адже хочеться покрасуватися, показати свою кращу сторону і приховати те, що вважаємо недоліком. Заходячи на свою сторінку в мережі і не бачачи нових повідомлень, людина втрачає гарний настрій, коли ніхто не прокоментував одну зі ще вчора завантажених півсотні фото, — з’являється роздратування; якщо ж повідомлення, адресоване подрузі/другу, без відповіді — то взагалі можна апетиту позбутися…

Свобода поведінки в «павутині» сприяє тому, що молоді люди в мережі не такі, як у реальності. Дехто змінюється мало, а деяких і взагалі не впізнати. В інтернеті всі такі, якими себе хочуть бачити; ті, ким мріють стати: красивими дівчатами, розкутими, упевненими в собі авторитетами — усе залежить від бажань та рівня розвитку. Там легше спілкуватися, тому що для відповіді є час, щоб подумати, і можна відповісти так, як буде круто. І це грає не останню роль у популярності такого спілкування. Щодня мільйони людей сидять перед своїми моніторами в гонитві за увагою. По суті, навперебій рекламують себе. На людей подивитися і себе показати? Майже. Тому що глобалізація через рекламу, справді забирає першу половину і залишає тільки «себе показати»… У всій красі, сяйві і неповторності.

Питання для обговорення.

  • 1. Що таке потреби?
  • 2. Які фактори визначають потреби людей?
  • 3. Як класифікують потреби за А. Маслоу?
  • 4. Охарактеризуйте поняття «благо». Які є групи життєвих благ?
  • 5. Які відмінності між економічними і неекономічними благами?

Цікаві завдання.

Завдання 1. Заповніть таблицю.

Особисті потреби

Потреби учня школи

Потреби жителя міста (села)

Завдання 2. Подумайте та запишіть, які потреби можуть задовольняти зображені на рисунку речі.

Завдання 3. Уявіть, що ви виграли багато грошей. Ви стали багатим/багатою і можете купити все, що завгодно. Що ви купите? Напишіть короткий список. Скільки з цих речей вам потрібно, щоб вижити?

Завдання 4. Прочитайте опис ситуації. Визначте, які фактори зумовлюють потреби різних людей (кліматичні умови, стать і вік, національні особливості та традиції, стан здоров’я, рівень освіти та виховання, смаки та вподобання).

  • 1) Традиційним українським чоловічим одягом є вишита сорочка та шаровари.
  • 2) У шафі Софії є як зимовий одяг, так і літній.
  • 3) Уляна хоче новий телефон, а Андрій — планшет.
  • 4) У бабусі Оксани є окуляри для корекції зору. Без них вона погано бачить.
  • 5) У подруги Вероніки шпалери блакитні, а в Поліни — зелені, з малюнком.
  • 6) Настя — відмінниця. Вона часто відвідує бібліотеку, різноманітні гуртки, дізнається багато нового з інтернету.
  • 7) Щоб не хворіти, Андрій щоранку п’є вітаміни.

Завдання 5. Заповніть таблицю, наводячи приклади різних потреб.

Первинні потреби

Вторинні потреби

Матеріальні Потреби

Нематеріальні потреби

Корисні потреби

Шкідливі потреби

Попередня

Сторінка

Наступна

Сторінка