Відносини — взаємини — стосунки — відношення — ставлення
Слова відносини, стосунки, взаємини використовуються на означення стосунків, взаємин між членами якогось колективу, громади, між суспільними групами, класами, суспільно-економічними та політичними об’єднаннями: відносини між країнами, взаємини між дітьми, приятельські стосунки.
Слово-термін відносини вживається у різних галузях науки, переважно суспільного, економічного та політичного характеру: виробничі відносини, міжнародні (дипломатичні) відносини, торговельні (ринкові, товарні, кредитні) відносини.
Слово стосунки широко використовується на означення зв’язків, контактів взагалі: стосунки з республіканськими художніми організаціями.
Слово ставлення вживається
тоді, коли йдеться про вияви певних
почуттів до кого-небудь: ставлення
до життя, праці; ставлення до товариства
книголюбів.
Слово відношення виражає взаємозв’язки тільки між предметами, явищами тощо. Воно передає зміст поняття «стосунки, причетність до кого-, чого-небудь; зв’язок із ким або чим»: Він мав відношення до цього випуску (тобто був причетний до цього випуску).
У термінологічному значенні слово відношення виступає в математиці, лінгвістиці: арифметичне відношення, синтаксичні відношення.
У науково-діловому стилі слово відношення вживається як діловий лист, який надсилається до установи або офіційної особи.
Відпуск — відпустка
Ці слова в українській мові досить часто помилково використовують одне замість другого. Це можна пояснити тим, що кожному з наведених слів у російській мові відповідає один еквівалент — «отпуск». А в українській мові розрізняються значення «видача, продаж чого-небудь» (пор.: відпуск товарів — отпуск товаров)
і звільнення на певний час від роботи, навчання (пор.
: профспілкова
відпустка —
профсоюзный отпуск).Відпуском ще називається повна копія відправленого із установи документа, яка залишається у відправника: Різновидами копії є відпуск, витяг, дублікат.
Галузь — сфера — ділянка
Ці слова об’єднує спільне значення — певна сукупність фактів, явищ, занять, що складають якийсь окремий бік людської діяльності, людських інтересів:
Пануючою господарською структурою у цілому ряді галузей промисловості акціонерні товариства стають лише з другої половини XIX століття.
У наш динамічний час немає такої сфери людської діяльності, яка тісно не пов’язана з наукою.
За середніми розмірами акціонерного капіталу на різних ділянках застосування лідирували кредитні заклади.
Галузь,
сфера, ділянка —
слова стилістично нейтральні.
Досить
часто із значенням, властивим цим
словам, помилково вживають слово область:
в областях господарства, в області
промисловості. Такого
значення іменник область в
українській мові не має.
Дефект — недолік
Дефект (лат. аеАесі.и5 — недолік) — позначає якусь ваду, хибу, недолік, пошкодження. Широко використовується для позначення усяких фізичних вад людського організму: дефект вимови, приховані генетичні дефекти. Слово дефект звичайно позначає такі хиби, які можна побачити або фізично відчути на конкретному предметі. Основна сфера функціонування слова дефект — спеціальна література, наукова термінологія.
Слово недолік може
вживатись як синонім до слова дефект:
недолік мови — дефект мови. Але
семантика слова недолік ширша.
Воно позначає недогляди, упущення,
помилки у якій-небудь справі, роботі,
діяльності окремої людини або організації: усунути
недоліки в роботі.
Отже, слово дефект позначає переважно відчутні, видимі недоліки конкретних предметів, а недолік вказує на негативну ознаку, якість чого-небудь.
Дилема — проблема — завдання
Дилема — слово грецького походження, воно означає необхідність вибору між двома можливостями, звичайно небажаними або важкоздійсненними: Війна і мир — ця дилема загострилася в наш час, наприкінці XX ст.
Проблема — це теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання. Саме проблемами називають складні питання у галузі міжнародних відносин, економіки, науки: корінні проблеми сучасної епохи; розв’язувати складні проблеми соціально-економічного розвитку країни.
Завдання —
це запланована для виконання робота,
справа, доручення: Для
Спілки жінок України першочерговим
завданням є підтримка і розвиток
жіночого підприємництва.
Отже, проблема вказує на необхідність її розв’язання, дилема — на вибір між двома можливостями, а завдання стосується виконання окремого обсягу роботи.
Профессор Наталия Шумарова: «Синонiми вiдношення, ставлення, стосунки, взаємовiдношення, взаємини далеко не завжди взаємозамiннi»
Читательский интерес к рубрике «Уроки украинского» не угасает. В сегодняшнем выпуске доктор филологических наук, специалист по украинскому и русскому языкам, заведующая кафедрой языка и стилистики Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, профессор Наталия Шумарова ответит на вопросы, как правильно называть сотрудников правоохранительных органов по-украински и почему русское слово «отношения» в украинском языке имеет так много вариаций.
— Наталiє Петрiвно, до редакцiї надiйшов лист вiд нашої читачки, яка запитує, чому в пресi так часто вживають слово «мiлiцiянти», «полiцiянти», коли можна сказати мiлiцiонери чи правоохоронцi?
— Преса завжди любила й любить незатертi слова, грає ними.
Щодо правоохоронцiв, то рядових та сержантiв зазвичай називають мiлiцiонерами. Слово «мiлiцiянт» в сучасних словниках лiтературної мови немає, але модель його творення прозора: мiлiцiя — мiлiцiянт, як i полiцiя — полiцiянт, це нижчий чин у полiцiї. Чи стануть цi слова широковживаними, покаже час. Наших охоронцiв можна ще називати спiвробiтниками органiв внутрiшнiх справ, але, звернiть увагу, не внутрiшнiх органiв, бо виникає двозначнiсть. Можна говорити i про спiвробiтникiв МВС.
— А як бути iз iншими абревiатурами? До даїшникiв ми вже звикли, але ж є мiнiстерство освiти, мiнiстерство з надзвичайних ситуацiй, мiнiстерство закордонних справ. Чи правильно писати «мiносвiтяни», «еменесники», «емзеесники»?
— У розмовнiй мовi вживають слова, утворенi вiд абревiатур, проте вони будуються за рiзними правилами. Є лiтературне слово «освiтянин», що означає «той, хто працює в галузi освiти», а тому «мiносвiтянин» є надлишковим, перша частина «мiн-» нiчого не додає до змiсту слова.
А от два останнi найменування побудованi додаванням суфiкса «-ник», що позначає людину (постачальник, вболiвальник), до вiдповiдних абревiатур. Цi слова замiняють довгi словосполучення «працiвник Мiнiстерства з надзвичайних ситуацiй» або «працiвник Мiнiстерства закордонних справ». Це розмовнi слова, їх не вживають в офiцiйному мовленнi, проте в невимушеному, неофiцiйному спiлкуваннi вони виконують свою функцiю «на п’ятiрку».
— Ще одна наша дописувачка запитує, як слiд казати: збiльшення в 2,76 раза чи 2,76 разiв?
— Ми говоримо «один раз», але «два, три, чотири рази». У складених числiвниках дiє те саме правило, тобто «тридцять один раз», але «тридцять чотири рази». При вiдмiнюваннi числiвникiв треба бути дуже уважним, правила вiдмiнювання досить складнi. Наша читачка запитує про мiшанi дробовi числiвники. В такому разi треба сказати, що мiшаний дрiб вимагає узгодження iменника з дробовою частиною, якщо ми вживаємо сполучник і: два i сiмдесят шiсть сотих раза.
— I наостанок запитаю, як правильно —з’ясовувати стосунки чи з’ясовувати вiдносини?
— Росiйське слово «отношения» українською може перекладатися рiзними словами. I кожне з них має свою семантику та правила сполучуваностi. Є вiдношення, ставлення до когось, стосунки, взаємовiдношення, взаємини тощо. Хоча це синонiми, вони далеко не завжди взаємозамiннi. «Вiдношення», «взаємовiдношення» — це зв’язок чи взаємозв’язок мiж предметами та явищами. I в такому значеннi слово вживають у фiлософiї, мовознавствi чи в математицi, тобто в термiнологiчнiй галузi: вiдношення мiж категорiями, вiдношення двох чисел, вiдношення тотожностi або еквiвалентностi.
Слова «взаємини», «стосунки» означають зв’язки мiж людьми, контакти. Їх уживають, коли йдеться про окремих людей: родиннi, братнi стосунки, добросусiдськi взаємини. Також говоримо про стосунок, причетнiсть до кого-, чого-небудь: до цього вiн не має нiякого стосунку. Може це слово означати й зв’язок мiж органiзацiями чи державами.