Mова про мову | Патріярхат
Богдан Климовський
Своєрідність словництва і словесних форм у священних текстах і церковному ужиткуванні
Священна мова має собі тільки притаманні норми, яких не охоплює ніякий граматичний кодекс даної літературної мови і ніякі мовознавчі довідники. Одним з них — це НАПИСАННЯ СЛОВА З ВЕЛИКОЇ, ЧИ МАЛОЇ ЛІТЕРИ.
Існує у всіх мовних посібниках засада, що прикметники треба писати з малої літери. У священних текстах воно не так. У більшості випадків переважає написання з великої букви. Та бувають слова, де ці прикметники пишуться з правила з малої літери, а винятково з великої. Зілюструємо це на живих прикладах.
БОЖИЙ — наскільки відноситься до Бога безпосередньо (а не посередньо) тільки сам прикметник, як правило, пишемо з великої букви; іменник же, що відноситься до цього Божий, пишемо і з малої і з великої літери в залежність від цього, чи цей прикметник з іменником — одне нерозірване поняття, а чи виражає ефект Божого діяння на всесвіт і природу.
Тому: Божа сила, Божа ласка, Божий дар, дім Божий, Божий голос (що походить від Бога і цей же голос, відчутий в людині), Боже царство, палець Божий, Божі дороги і т. п.
Але: Служба Божа, Божа Установа (це про Церкву), Божа Премудрість, Боже Провидіння, Божа Всевидучість, Син Божий, Мати Божа.
Специфічні випадки написання: Божа ласкавість, Божа справедливість, Божий маєстат, кара Божа.
Очевидно: Божий чоловік (для визначення людини, відданої Богові і людини Божого духа). Коли це Божий враз з іменником окреслює Особу Ісуса Христа, тоді два окреслення пишемо з великої літери як от: Божий Основник Установи (роз. Церкви).
Є й стилістичні зумовлення писати іменника після прикметника — Божий — з великої або малої букви: Божа рука (рука з малої), але: «Хай береже його Твоя Рука» …! Твоя Десниця.
Єдиний виняток написання «Божий»— це народній ідіом: «давати на боже», (хоч: Божим жити)… по-божому, не-божий.
Синонімічні відповідники для окреслення Бога пишемо з великої літери: Всесильний, Всещедрий, Всевишній, Трисвятий, Триєдиний, Всеблагий, Пресвятий; те саме про Богоматір: О, Пречиста!
СВЯТИЙ — У протилежність до Божий — святий пишемо з правила з малої букви за вийнятком скороченої форми святий у: СВЯТ, СВЯТ, СВЯТ і Святий Дух.
Наше народне: святий у відношенні до Бога — святий з малої літери: «Бог його святий знає».
Але у всіх інших випадках святий з правила з таки з малої букви. Тому: Ім’я святеє Його, святеє святих і т.п. Незгідне з духом нашої мови казати: святий про Божу Трійцю і Тайну Евхаристії; дух нашої мови вимагає: Пресвята Трійця і Пресвята Євхаристія!
Дух нашої священної мови не покривається з духом латинської Церкви. У латинників «санктус» — святий, відноситься так до смертних людей, як і речей, навіть до Бога. Зовсім у них звичайне: «свята Діва», свята Марія, свята людина, святий хрест, свята дорога, святе місце … З усіх цих варіянтів стосованого тут святий нас вражає цей епітет у відношенні до Богородиці. Українець ніколи, навіть у підсвідомості, не вжиє тут «свята», а тільки: Пречиста Діва, (і щойно тоді — Марія), Божа Мати, Матір Божа, Пресвята Богородиця: «Пречистая Діво, Мати, нашого краю…»
Коли йдеться про назви празників, таїнств і названня ними церков, то, очевидно, пишемо їх з великої букви.
З великої літери пишемо ці іменники, які виражають Бога і Його святі таїнства, напр. Слово: На початку було Слово, і Слово було в Бога і Богом було Слово. Тому теж: Тіло і Кров, коли мова про (переєстествленні) переістотнені хліб і вино в Пресвятій Євхаристії.
Саме слово БОГ заступаємо синонімами: Господь, Всевишній, Всемилостивий, Всещедрий, Серцевидець, Справедливий Суддя, Пресвятий, Тричісвятий, Триєдиний. Під польським впливом продісталося у нашу колядку «Пан» : …» І Пан наш (що люди звичайно вимовляють, як Панас), для всіх нас»… Само собою священики узвичайнили це на: «Пан неба і землі», але, чи переконали цим наших людей, що Бог не пан-шляхтич, а Вседержитель, і не пан, а ДОБРОТА І ВСЕЛАСКАВІСТЬ. Дуже доладно заступив це «Пан» В. Безкоровайний у своїй обробці колядки «Бог Предвічний», користуючись текстом, де це «Пан» заступлене — Спас. У тексті отже: І Спас наш для всіх нас …. І Спасу нашому поклін віддаймо.
Слово «Церква» має у нас різні значення і відповідно до цих значень написання цього слова може бути з великої і малої літери.
Церкви бо може визначати Божу Установу, отже: Христову Церкву, 2) Божу спільноту, 3) дім Божий, храм, 4) найрізніші деномінації християнської і зовсім нехристиянської віри.
Наш народ дуже влучно підійшов до цього слова: «Найшов собі церкву Богу молитися!»
Пишемо з великої літери, коли мова про Божу Установу, чи то первинної форми, чи тієї, що продовжувалась в історичних століттях, чи сьогодні продовжує своє існування, як Христова Церква і буде існувати по кінець віків. Усі Помісні Церкви пишемо з великої букви. Відмітити тільки треба що пошана до нашої святої Церкви не допускає: УКЦ, чи УПКЦ, а обов’язково треба повного і коректного написання: Помісна Українська Католицька Церква!!!
Коли ж у це названня вплітаються всі можливі церковні деномінації, напр. такі, що тепер участвують у діялогах з Церквою і в т. зв. екуменізмі, то всі «церкви» пишемо з малої букви.
Очевидно церква, як дім Божий, як храм і святиня, пишемо з малої літери.
У попередньому відступі ми ужили окреслення: Христова Церква.
Це термін прийнятий і ми його зовсім свідомо вжили. Треба однак підкреслити, що й словосполука: Ісус Христос — вживається у нас тільки в узвичаєних випадках. Такими є звороти — привітання: Слава Ісусу Христу, Христос родився, Христос восрес, Христос посеред нас, Христові страсті і ще деякі інші. У більшості випадків наша священна мова вимагає доповнення: Господь наш Ісус Христос, бо Ісус Христос в українській душі дуже священне слово.
Жива літературна мова на службі Церкві і духовним потребам віруючого народу
Розглядаючи в попередньому числі нашого журналу преважливе питання літургійної мови і мови богослужбових текстів, ми тільки ствердили у формі загальних заложень спроможності сучасної нашої літературної мови (повністю, чи тільки частково) стати священною мовою нашої Церкви. У якій формі ця літературна мова може бути використана у сучасну хвилю — так, як її використано до всіх інших ділянок людського знання, чи у спеціяльній приспособленості до специфічних зумовлень священних обрядів, Тайн, текстів і богослужб — це питання, над яким мусять подумати наші церковні спеціялісти.
На всякий випадок довгий час мусить діяти в нас постійна комісія навіть тоді, коли висліди її праць не завжди будуть публіковані. Процес бо вироблення нормативної священної мови вимагає довгого часу, великого досліду і великих зусиль. Але й поза богослужбовими текстами є ще безліч потреб для Помісної Церкви.
Спосіб проповідувати слово Боже в українській мові, уся богословська література на нормативній українській мові, церковна поетична творчість, яка в нас аж надто вбога, молитовники і катехитичні підручники і багато ін. вимагали б систематичного розроблення нормативного словника священної мови.
Хочемо тут для ілюстрації повернути увагу на наші церковні пісні. У відношенні до істотного складу нашої національної душі, до її виняткової обдарованості співати (і треба сказати: прекрасно співати) та ще й у відповідності до нашого пречудного обряду, наша церковно-народня творчість жахливо вбога. Найстарші наші церковні пісні час розгубив, можливо тому тільки, що ці пісні не знайшли для себе якоїсь особливої ціни, а можливо тому, що їх творили тільки друго і третьорядні складачі.
Маємо право таке підносити, бо у знаних уже «творців» нашої церковної пісні на кожнім кроці виглядає убожество слова, думки, почувань і музичного оформлення. А мова — це один жах ! Ці духовні піїти ніколи не усвідомлювали собі, що церковна пісня не однодневий метелик, а скарб віків; що духовна пісня — це спадщина, натхнінням і благодаттю якої живуть цілі покоління нащадків, що мовний і творчий анальфабетизм цієї церковної пісні не може не то що окрилювати сучасних і підносити їх до Бога, до якого повсякчас зривається українська душа, але й взагалі вдержатися більше, як кілька років … і то серед примітиву народніх гущ … Можливо наші найстарші церковні пісні були складані на церковно-слов’янській мові. Якщо так, то вони не змогли навіть наблизитися до шедеврів тих духовних пеанів, якими рясніє наша духовна пісня у наших незрівняних церковних богослужбах: Всі ікоси, тропарі, ірмоси, кондаки, стихири, причасні, прокімени, величання і т.д. — це ніщо інше, як пісні, пісні, приписані Церквою, обрядом і священною традицією.
Над піснями нормального поетичного складу мусять ці духовні пеани, повні найтоншого богословського вислову, повні безпосереднього вознесіння душі до Бога, торувати безкомпетеційно. Звичайна людська пісня, навіть натхнена певним побожним зльотом душі, виходить у зіставленні її з повищими обрядовими кантами — дуже блідо. У нашому кутку мови ми маємо на увазі мову в найширшому слові розуміння, мову як засіб комунікації, мову, як вираження глибинних ідей, як висловлення почуттів у місці святого святих і мову взагалі священну. Власне, тільки за становища найелементарнішого розгляньмо ці наші церковні пісні. «Левадов, долинов несеться звено «… Чотири слова підряд … чи, справді слова? Складав їх хтось, хто знущався без милосердя над українською мовою. Воно щось таке, як ця компетенція одного жида з нашим парубком, мовляв яка це штука творити поезію… Жид перший почав: «Сиджу під вербом і їм кашу з молоком»… Наш парубок перебив йому одразу: «Не так, Мошку, має бути: вербою…» «Тоді, гаразд.: «Сиджу під вербою і їм кашу з молокою».
А чи краще бренить: «Назарета, любий цвіте, ти красов небес сияєш …», або: «О, хто, хто Николая любить…?» Ця остання пісня висловом думки до розпачу вбога. Приведемо в цілості цю «пісню».
«О, хто, хто Николая любить,
Тому святий Николай
На всякий час помагай,
Николай, Николай. (2 рази)
Мова в церковній пісні незвичайно важливий і таки вирішний (це про довголіття пісні) елемент. Мова це те, що має запевнити церковній пісні її довговіковість, а серед цієї довговіковості мусить безперестанно окрилювати тих, що її співають, і возносити мільйони душ на висоти і у приявність Бога, яким живемо, рухаємося в Ньому і через Нього.
Це мусять мати на увазі всі , хто забирається складати церковні пісні!
Нижче передруковуємо статтю з незначними скороченнями, з «Зв’язкового Листка». Помісної УКЦеркви, що появляється у Великій Британії ч: 8/78
Як правильно писати слова, пов’язані з церквою
Питання правопису церковних і релігійних слів та понять не є однозначним.
Воно безпосередньо пов’язане з історією нашої держави.
Трохи історії
Питання правопису церковних і релігійних слів та понять не є однозначним. Воно безпосередньо пов’язане з історією нашої держави. Адже довгий час православ’я було невіддільним від державної політики. Релігійне питання в певні моменти історії було вирішальним. У зв’язку з цим не дивно, що у XIX – на початку XX ст. у газетах, журналах та інших виданнях, що належали до сфери громадського друку, більшість слів, пов’язаних з церковною тематикою, писалися з великої літери. Яків Карлович Грот (Російський правопис, СПб., 1885) зазначає, що з великої літери пишуться імена трьох осіб Божества і вищих істот, що являють собою предмет релігійного шанування християн: Бог, Господь, Творець, Всевишній, Спаситель, Богородиця, Святий Дух, Свята Трійця тощо; також слова: Провидіння, Промисел, Небо, Церква в духовному сенсі.
Проте в церковній пресі церковнослов’янською мовою велика літера на початку таких слів не використовувалася; замість неї над словом ставився надрядковий знак – титло.
«Великі літери у виданнях церковного друку ставляться на початку книги або її розділів (на початку нового рядка). Але в середині речень всі слова, у тому числі і власні імена, пишуться (згідно з постановою Св. Синоду) з маленьких літер» (Д.Д. Соколов «Довідкова книжка з церковно-слов’янського правопис». СПб., 1907).
Однак у 20-х роках ХХ ст. в історії та правописі багато чого змінилося. Десятки років подальшого атеїстичного світогляду позначилися і на правописі відповідних термінів. Словники та довідники радянських часів наказували писати з малої літери практично всі слова, пов’язані з релігією. Певний виняток було зроблено для назв культових книг: рекомендувалося писати Біблія, Євангеліє, Часослов, але (чинити) по біблії, євангелії (див., наприклад: Д.Е. Розенталь «Довідник з правопису та літературної правки». 3-тє вид., М., 1978).
У 1990-ті роки формулювання рекомендацій щодо оформлення релігійних назв у практичних посібниках і довідниках з правопису істотно змінювалися, а головне – поповнювалися новими випадками і прикладами, які до цього не розглядалися.
У 2000-ні роки рекомендації щодо написання деяких слів з великої літери з довідників зникли. Так, якщо у виданнях 1990-х років рекомендується написання, наприклад, Українська Православна Церква, Помісний Собор, у довідниках більш пізніх років видання наводяться написання лише з однієї (початкової) великої літери, що відповідає загальним правилам вживання великої літери у власних найменуваннях.
Зазначимо, що звід правил правопису 1956 року (Правила російської орфографії та пунктуації, якими частково, принаймні щодо синтаксису, написання слів через дефіс, у лапках, з великої літери тощо, користувалися і в Україні) наказував писати малими літерами «назви релігійних свят і постів, а також днів тижня, місяців тощо», рекомендуючи при цьому використовувати велику літеру в «індивідуальних назвах, що стосуються релігії та міфології», не розкриваючи суть того, що ж все-таки вважати індивідуальними назвами. Про написання слова «Бог / бог» у зводі правил не йдеться, але «згідно з буквою закону», і це слово треба писати з великої літери.
У зв’язку з вищенаведеним стає зрозуміло, чому у виданнях різних років можна зустріти стільки різночитань і варіантів написання одного і того ж поняття. І це не означає, що десь слово написано правильно, а десь – безграмотно.
Однак як же все-таки писати церковні слова сьогодні?
У яких випадках потрібно писати слово «Бог» з великої літери
Повний академічний довідник «Правила російської орфографії та пунктуації» (М., 2006 і пізніші видання. Звертаємося до російського довідника, адже в українському правописі це питання не розглядається) рекомендує писати з великої літери слово Бог як назву єдиної верховної істоти в монотеїстичних релігіях. Нормативне написання: вірити в Бога, молитися Богу.
Однак у таких випадках рекомендується написання з малої літери:
- У формах множини, в значенні одного з безлічі божеств, а також у переносному значенні: боги Олімпу, бог Аполлон, бог війни.
- У стійких сполученнях, що вживаються в розмовній мові поза зв’язком з релігією: бог з ним, не дай бог, заради бога, як бог на душу поклад
З великої літери пишуться також прикметники «Божий», «Божественний» у релігійному контексті: храм Божий, благодать Божа, Божественна Трійця, Божественна літургія. Але: божа корівка, божественний смак (у знач. «чудовий»).
Як пишуться назви церков і релігійних організацій
У назвах організацій і органів церковної влади пишеться з великої літери перше слово і власні імена:
Руська православна церква, Помісний собор, Вселенський собор, Священний синод, Євангелічно-лютеранська церква, Римсько-католицька церква.
Однак у православному і взагалі церковному середовищі великі літери використовуються більш широко, ніж того вимагають правила правопису. Так, видавництво Московської патріархії рекомендує усі слова, крім службових, писати з великої літери:
Римсько-Католицька Церква, Євангелічно-Лютеранська Церква, Методистська Церква.
Слово «церква» пишеться з великої літери в двох випадках:
1) у значенні «Божественна установа» – богословських текстах, а також якщо слову «церква» в цьому значенні надається особливий високий сенс, наприклад: Отці Церкви, Заповіді Церкви;
2) якщо слово «Церква» використовується замість повної назви релігійної організації (наприклад, замість Українська православна церква): рішення Церкви.
У значеннях «храм» і «релігійна організація» слово «церква» пишеться з малої літери, наприклад: ходити до церкви, служити в церкві, відлучити від церкви, відокремлення церкви від держави.
Як пишуться назви церковних свят і днів церковного календаря
У назвах церковних свят з великої літери пишеться перше слово і всі власні імена (у тому числі прикметники «Христове», «Господнє»):
Пасха Христова, Вхід Господній в Єрусалим, День Святої Трійці (П’ятидесятниця), Різдво Христове, Хрещення Господнє, Введення у храм, Усікновення глави Іоанна Предтечі.
Також з великої літери пишуться назви посад та власні назви певних днів церковного календаря:
Великий піст, Петрів піст, Великий четвер, Вселенська батьківська субота, Світла седмиця.
Народні назви днів і періодів, пов’язаних з церковним календарем, також пишуться з великої літери:
Масниця, Святки, Семик, Прощена неділя, Чистий понеділок, Яблучний Спас.
Примітка 1. З великої літери пишуться всі слова в церковній назві свята Великодня: Світле Христове Воскресіння.
Як писати назви церковних посад і титулів
У документах при написанні повних офіційних найменувань вищих церковних посадових осіб вживаються великі літери:
Патріарх Київський і всієї України-Руси, Місцеблюститель Патріаршого престолу, Вселенський Константинопольський Патріарх, Верховний Патріарх-Католикос всіх вірмен, Католикос-Патріарх всієї Грузії, Папа Римський.
Однак в інших текстах найменування цих осіб пишуться малими літерами:
проповідь патріарха Володимира, резиденція папи римського.
Інші церковні звання та посади пишуться малими літерами. Так, з малої літери пишуться такі слова: владика, митрополит, архієпископ, архімандрит, архієрей, єпископ, ігумен, диякон, протодиякон, протоієрей, ієрей.
Як звернутися до архієрея
У словнику «Велика або маленька» В.О. Лопатіна, В.В. Нечаєвої, Л.К. Чельцовой (М., 2011) зазначається, що великі літери використовуються при зверненні до патріарха: Ваша Святосте. Звернення до інших духовних осіб у словнику наводяться в написанні з малої літери: ваше високопреосвященство, ваше преосвященство, ваше високопреподобіє і т. д.
При цьому видавництво Московської патріархії рекомендує при звертаннях до священнослужителів будь-якого чину писати усі слова з великої літери:
Ваша Святосте, Святіший Патріарх Кирил, Його Блаженство, Блаженніший Папа і Патріарх, Ваше Високопреосвященство (для митрополитів та архієпископів), Ваше Преосвященство (для єпископів), Ваше Високопреподобіє (для архімандритів, ігуменів, протоієреїв), Ваше Преподобіє (для ієромонахів і священиків).
Як писати назви канонічних книг Біблії
У назвах канонічних книг Біблії з великої літери пишуться перше слово (яке може бути єдиним) і власні імена, що входять до складу назви.
При цьому слід звернути увагу, що назви жителів, народів (галати, римляни, коринтяни та ін.) не є власними іменами і пишуться з маленької літери. Навпаки, загальні іменники «суддя», «царство» вживаються в назвах книг Біблії як власні імена: Судді (Книга Суддів), Царства (Книга Царів).
Книга пророка Авакума, Второзаконня, Послання до галатів, Діяння святих апостолів, Послання Якова, Книга Ісуса Навина, Перше послання Йоана, Євангеліє від Луки, Друга книга Хронік, Пісня пісень.
Звертаємо увагу: слова «книга» і «послання» пишуться малими, якщо не є першим словом назви: Перша книга Царств, Друге послання Йоана. Але як перше слово назви «Книга» і «Послання» пишуться з великої: Книга Суддів, Послання до римлян.
Як писати назви храмів і монастирів
У назвах монастирів, храмів, ікон пишуться з великої літери всі слова, крім родових найменувань (церква, храм, собор, монастир, лавра і т.
д.) і службових слів. Тому правильні написання:
собор Паризької Богоматері, храм Христа Спасителя, церква Донської Ікони Божої Матері, Різдвяний собор, Троїце-Сергієва лавра (Свято-Троїцька Сергієва лавра).
Це правило порушується, якщо назва храму містить слова «в ім’я»:
храм в ім’я святителя Спиридона Триміфунтського, храм в ім’я ікони Божої Матері «Державна» (але храм Державної Ікони Божої Матері).
Які церковні слова пишуться малими літерами
З малої літери пишуться:
- Назви церковних служб (богослужінь) та їх частин: літургія (але Божественна літургія), вечірня, утреня, всеношна, хресний хід, полієлей, повечір’я, вінчання, відспівування. Правильно: пасхальна утреня.
- Обігові назви церковних таїнств: прийняти хрещення (але Святе Хрещення), прийти на сповідь (але Таїнство Покаяння), готуватися до причастя (але Свята Євхаристія).
- Назви пісень і молитов: канон, акафіст, антифон, прокимен, єктенія. Але складові власні найменування таких творів пишуться з великої букви, наприклад: Великий покаянний канон Андрія Критського.
- Лики святих: святитель Іоанн Златоуст, преподобний Серафим Саровський, святий праведний Іоанн Кронштадтський, блаженний Василь Московський, святі благовірні князі Борис і Гліб, Ілля-пророк (пророк Ілля), великомучениця Катерина. Однак у назвах храмів лики святих пишуться з великої літери: храм Преподобного Серафима Саровського
- Слова «многая літа» (побажати многая і благая літа), «вічна пам’ять» (проспівати вічну пам’ять).
- Слова, які називають духовенство, крім слова Патріарх: настоятель храму, протоієрей, диякон, протодиякон, ігумен, чернець, ієромонах, схимник, требні священик.
«Філолог», 25 серпня 2015
Каков Бог? (42 урока) Атрибуты Бога для детей
Используйте эту бесплатную серию из 42 уроков, чтобы рассказать детям о характере и атрибутах Бога.
Атрибуты Бога Уроки для детей
- Бог Всемогущий= Он обладает абсолютной силой или всемогущ is Awesome = Он внушает благоговение и изумление
- Бог Сострадательный = Он проявляет глубокую заботу о Своем народе и желание удовлетворить их нужды
- Бог Избавитель = Он избавитель или Спаситель
- Бог Возвышен = Он благороден, возвышен и превознесён
- Бог Верен = Он надежен, заслуживает доверия, верен Своему Слову и держит Свои обещания
- Бог Прощает = Он дарует прощение и аннулирует долг за грех
- Бог Славен = Он полон славы (хвалы, чести и отличия)
- Бог Благ = нравственно совершенен, добродетелен или праведник
- Бог Милостив = милостив, великодушен , добрый и сострадательный
- Бог направляет Свой народ = Он ведет, сопровождает, помогает и дает направление/руководство
- Бог исцеляет = делает здоровым, целым и свободным от болезней
- Бог свят = Он безгрешен, совершенен и отделен
- Бог наш Надежда = Он Тот, в ком сосредоточены наши ожидания
- Иисус есть Еммануил = Бог с нами
- Бог есть Судия = Он Тот, кто правит и судит других
- Бог есть Справедливый = Он есть Тот, кто справедлив и поступает правильно
- Бог — Царь царей и Господь господствующих = Он — Тот, кто правит правителями
- Иисус — Агнец без порока = Он — совершенная жертва за грех
- Бог — это Любовь = Бог проявляет нежную и заботливую любовь для Своего народа
- Бог Величественный = Бог величественный, царственный, великий и возвышенный
- Бог Милосердный = Бог полон сострадания, жалости, незаслуженной благодати и любви к другим
- Бог Всемогущ = Он всемогущ или бесконечная сила
- Бог Вездесущий = Он везде и всегда
- Бог Всеведущий = Он знает все
- Бог Единый = Единственный Бог
- Бог Защищает Свой Народ = Он защищает, охраняет, укрывает и защищает Свой народ
- Бог Праведный = Он всегда прав и всегда делает то, что правильно
- Бог есть Скала = прочный, сильный и предлагающий защиту
- Бог дает СОВЕРШЕННУЮ ЖЕРТВУ за грех = Иисус есть дар или плата, которой мы заплатили за наши грехи
- Бог спасает = спасает от опасности
- Бог пасет Свой народ = Он заботится, охраняет и наблюдает за Своим народом
- Бог есть Щит = Он скрывает, скрывает и защищает Свой народ (через кровь Иисуса)
- Бог есть Властелин = Он правит всем
- Иисус — Единый Посредник = Он Тот, кто стоит между (нами и Богом) и вершит суд
- Бог Надежен = Он надежен, надежен, честен и верен
- Бог есть Истина = факт, достоверный, никоим образом не ложный
- Бог неизменен = Его нельзя сдвинуть, Он не меняется
- Бог Мудр = Он способен различать, что правильно или истинно
- Бог с нами = Он здесь, присутствует, участвует в нашей жизни
- Бог достоин = Он достоин, имеет заслуги и ценность.
Одной из самых важных задач любого, кто отвечает за детское служение, является решение, чему учить детей, находящихся под вашей опекой. Когда я был директором детского служения, я очень серьезно относился к этой задаче. Было так много вещей, которые я хотел, чтобы дети в нашей церкви знали, но когда я перечислил их, все они сводились к Евангелию: кто такой Бог? кто такой человек? и что сделал Иисус? Имея в виду эти три простых вопроса и рекомендации, я начал формировать материалы для наших детей.
Мы начали с того, с чего начинается Библия. Нет, не творение, а БОГ…. В начале Бог…
Кто такой Бог? Каков Бог? Что делает Бог?
Самая высокая наука, самое возвышенное размышление, самая могущественная философия, которая когда-либо может привлечь внимание чада Божьего, — это имя, природа, личность, работа, дела и существование великого Бог, которого он называет Отцом.
К.Х. Сперджен
Мы начали с этой серии из 42 уроков о характере Бога, чтобы познакомить детей с величием Бога.
Благодаря этим урокам дети познакомятся с полнотой Божьего характера по одному атрибуту за раз. Большинство воцерковленных детей скажут вам, что Бог сотворил мир, или Он спасает Свой народ, или даже что Иисус пришел на землю, чтобы спасти Божий народ, но цель этих уроков состоит в том, чтобы они начали больше узнавать о том, кто Он и что такое. это значит поклоняться Ему таким, какой Он есть.
Но вторичная цель этих уроков состоит в том, чтобы они также ответили на два других вопроса – кто такой человек в свете того, кем является Бог и что сделал Иисус? Когда дети узнают, например, о святости Бога, они столкнутся со своей собственной греховностью и с тем, как Иисус примирил святого Бога с грешным человеком на кресте. Неделя за неделей дети будут видеть величие Бога и увидят, как они могут по-настоящему познать Бога через Иисуса.
Бесплатный учебный курс для детей о характере Бога
Углубленное богословие для детей – простым языком
ВОЗРАСТНАЯ ГРУППА : начальная (6-11 лет)
НЕОБХОДИМОЕ ВРЕМЯ : 45 минут 6NEED 900 900 : Библии, бумага, карандаши, мелки и фломастеры – некоторые другие материалы перечислены по неделям.
Эти уроки предназначены для занятий в группе детей и идеально подходят для воскресной школы или изучения Библии в середине недели. Их также можно легко адаптировать для использования в качестве библейского урока в условиях домашнего обучения или для семейного поклонения.
Если вы решите использовать их для семейного поклонения, вы можете разделить урок на 4 дня следующим образом: день 1 – изучите атрибут и движение и просмотрите предыдущие недели, день 2 – прочитайте и обсудите текст Священных Писаний и посмотрите как атрибут показан в этом тексте, день 3 – стих для запоминания и повторение, день 4 – перекрестная связь
СТРУКТУРА УРОКА БИБЛИИ:
ВВОДНЫЙ ОБЗОР –
Каждый урок начинается с повторения предыдущих уроков . Иногда это игра, а иногда просто повторение, чтобы помочь детям вспомнить, что они уже узнали.
ОБУЧЕНИЕ –
Большая часть каждого урока посвящена обучению новому атрибуту на неделю.
– введение атрибута
– чтение и обсуждение Священных Писаний, где ясно видна эта Божья истина.
– часто это возможность для детей разыграть историю
ОПРЕДЕЛИТЬ И ЗАПОМНИТЬ –
В этой части урока атрибут Бога, которому учат, четко определяется с помощью простого определения, объясняется, а затем обучается движению помочь детям запомнить этот атрибут.
СТИХ ДЛЯ ПАМЯТИ –
Каждую неделю вводится стих для запоминания, обучающий этому атрибуту. Часто включаются игры или занятия, помогающие выучить стих.
ПЕРЕКРЕСТНОЕ СОЕДИНЕНИЕ –
В этом разделе мы берем атрибут недели на крест и видим, как Христос проявил этот атрибут или что означает эта Божья истина в свете Евангелия. В это время часто читаются и обсуждаются стихи, и дети ясно слышат возвещаемое Евангелие.
ОБЗОР И МОЛИТВА –
Каждую неделю урок заканчивается тем, что детям предоставляется возможность применить то, чему они научились, рисуя/написав что-нибудь, чтобы помочь им вспомнить эту Божью истину.
И урок завершается молитвенными подсказками идти вместе с уроком.
Новая учебная программа воскресной школы: Наши библейские уроки предназначены для того, чтобы удерживать внимание детей и показывать, как Слово Божье меняет мир к лучшему. Каждая серия достаточно универсальна для широкой возрастной группы и достаточно доступна для небольших церквей. Скачать
бесплатный библейский урок в формате pdfили ознакомьтесь с нашей последней программой воскресной школы для детей
.
Определение из словаря KJV
make
MAKE, v.t. прет. и стр. сделал.
1. Принуждать; сдерживать.
Их нужно поднять в ранний час.
2. Для формовки материалов; мода; придать форму; заставить существовать в другой форме или как отдельная вещь.
Он вылепил его с помощью гравировального инструмента после того, как сделал из него расплавленного теленка.
Пример 32.
Бог не только сотворил, но и сотворил; сделана не только работа, но и материалы.
3. Создать; вызывать существование; образоваться из ничего. Бог создал материалы земли и всех миров.
4. Сочинять; представлять собой части, материалы или ингредиенты, объединенные в единое целое. Эти несколько сумм составляют всю сумму.
Небо, воздух, земля и бескрайнее море,
Сделай лишь один храм для божества.
5. Форма по ст.
И искусство с ней борется, стремится
Превзойдите натуральное приготовленным наслаждением.
6. Для производства или воздействия в качестве агента.
Позовите Сэмпсона, пусть он нас развлечет. Судьи.16.
7. Производить как причину; добывать; чтобы получить. Для хорошего урожая необходима хорошая обработка почвы.
Богатство делает много друзей. Прил.19.
8. Делать; выполнять; выполнить; как, чтобы совершить путешествие; совершить дальнее путешествие.
9. Придать какое-либо качество путем изменения или переделки.
Богатство может сделать человека гордым; красота может сделать женщину тщеславной; должное чувство человеческой слабости должно делать нас смиренными.
10. Приводить в любое состояние или состояние; составлять.
Смотри, я сделал тебя богом для фараона. Пример 7.
Кто поставил тебя князем и судьей над нами? Пример 2.
11. Заключить договор; установить; как, чтобы подружиться.
12. Хранить; как, чтобы сделать обитель.
13. Привлечь удачу; обеспечить богатство или счастье; как говорится, он создан для этого мира.
Кто делает или разрушает с улыбкой или хмурым взглядом.
14. Страдать.
Он несправедливо обвиняет Нептуна, который терпит кораблекрушение во второй раз.
15. Взять на себя; как, чтобы сделать убыток. Неправильно.
16. Зафиксировать; делать.
Я не буду ссылаться ни на свой возраст, ни на болезнь в оправдание своих ошибок. Мало использовался.
17. Намереваться или делать; с целью сделать.
Гомес, что ты делаешь здесь, с целым братством городских судебных приставов? Не используется.
Теперь мы говорим, что ты здесь делаешь?
18. Для получения прибыли; получить; коллекционировать; как, чтобы делать деньги в торговле или животноводстве; сделать поместье устойчивой промышленностью.
19. Открыть; прибыть в поле зрения; Фраза моряка: Они сошли на землю в девять часов по левому борту, на расстоянии пяти лиг.
20. Достичь; прийти к; как сделать порт или гавань; фраза моряка.
21. Получить аванс; как, чтобы сделать небольшой путь со встречным ветром; мы пробились в следующую деревню. Эта фраза часто подразумевает трудности.
22. Предоставить; как, чтобы сделать обед или развлечение.
23. Положить; как, чтобы провести различие между строгим правом и целесообразностью.
24. Повернуть; преобразовать, как использовать.
Что бы они ни ловили,
Их ярость становится орудием войны.
25.
Представлять. Он не такой дурак, каким вы его выставляете, то есть таким, каким его показывает ваше представление.
26. Для составления; формировать. Печально думать, что чувственные удовольствия составляют счастье большей части человечества.
27. Побуждать; вызывать. Самоуверенность заставляет мужчину слишком полагаться на собственные силы и ресурсы.
28. Придать пригодную или обычную форму для использования; как, чтобы заправить кровать.
29. Изготовить; ковать. Он сам сделал эту историю.
30. Сочинять; формировать и писать; как, чтобы сделать стихи или речь.
31. Лечить; просушить и подготовить к консервации; как, чтобы сделать сено.
Загладить, исправить; предоставить адекватную компенсацию; для замены стоимости или суммы убытка.
Принимать во внимание, уважать; в отношении.
Убрать, убить; разрушать.
1. Делать бесплатно, обращаться со свободой; обращаться без церемоний. делать хорошо, поддерживать, защищать.
Я либо умру, либо исправлюсь.
1. Исполнить; выполнить; например, чтобы выполнить свое слово, обещание или обязательство.
2. Выплатить компенсацию за; предоставить эквивалент; как, чтобы возместить убытки или ущерб.
Пренебрегать, считать несущественным; относиться с равнодушием или пренебрежением.
Они отнеслись к этому легкомысленно и пошли своей дорогой. Мэтт.22.
Заниматься любовью,
Делать иски, в суд; попытаться завоевать благосклонность или привязанность.
Веселиться, пировать; быть радостным или веселым.
Высоко ценить, относиться с любовью или уважением; считать очень ценным или доставляющим большое удовольствие.
Сделать, понять. Он не знает, что делать с новостями, то есть плохо их понимает; он не знает, как рассматривать или рассматривать это.
1. Для производства; оказывать влияние.
Я поражен тем, что те, кто выступил против этой газеты, так мало сделали из нее.
2. Рассмотреть; вести учет; почитать.
Делает ли она меня не больше, чем рабыней?
Преобразовать, передать титул; передавать; отчуждать. Он передал свое имущество в доверительное управление или за вознаграждение.
Разобрать, узнать; открывать; чтобы получить четкое представление о. Я не могу разобрать смысл или смысл этого трудного отрывка. Антиквары не могут разобрать надпись на этой медали.
1. Доказать; проявлять; установить доказательствами или аргументами. Истец, не сумев разобраться в своих доводах, отозвал иск.
В отрывках из богословов уже предложено большинство рассуждений, составляющих оба моих положения.
2. Меблировать; найти или поставить. Он обещал заплатить, но не смог выдать ни денег, ни всей суммы.
Убедиться, считать достоверным.
1. Закрепить за собой; как, чтобы убедиться в игре.
Собирать, собирать в сумму или массу; как, чтобы компенсировать сумму арендной платы; составить пучок или пакет.
1. Примириться; сочинять; как, чтобы помириться или поссориться.
2. Для ремонта; как, чтобы составить живую изгородь. Иезек. 13.
3. Доставить то, что нужно. Требуется доллар, чтобы компенсировать оговоренную сумму.
4. Для составления в виде ингредиентов или частей.
О, он был весь из любви и очарования!
Наши партии состоят из умеренных вигов и пресвитериан.
5. Придать форму; как, чтобы сделать массу в пилюли.
6. Принимать определенную форму черт; как, чтобы сделать лицо; откуда, накрасить губы, значит надуться.
7. Для компенсации; делать добро; как, чтобы восполнить потерю.
8. Поселиться; урегулировать или договориться об урегулировании; как, чтобы составить счета.
9. Определить; подвести к определенному выводу; как, чтобы решиться.
Говоря языком моряков, сделать парус, увеличить количество уже натянутых парусов.
Делать кормой вперед, двигаться кормой вперед.
Делать воду, протекать.
Составлять слова, умножать слова.
ИЗГОТОВЛЕНИЕ, т.
и. ухаживать; продолжать; двигаться. Он направился к дому. Тигр сделал из спортсмена. Раньше авторы уступали дорогу, продвигались вперед, продвигались вперед; но эти фразы устарели. Теперь мы говорим, чтобы сделать в, чтобы сделать навстречу.
1. Вносить вклад; иметь эффект. Этот аргумент ничего не делает в его пользу. Он считает неправильное правильным, а правильное ошибочным, когда это приносит ему пользу.
2. Подняться; течь к земле; как, прилив делает быстро.
Делать как бы, показывать; появиться; нести внешний вид.
Иисус Навин и весь Израиль сделали вид, будто их били перед ними, и бежали. Джош.8.
Покончить с, убить; разрушать.
Делать, приближаться; направить курс на; так как мы предчувствовали приближение бури и направились к гавани.
1. Стремиться к выгоде; в пользу. Война между коммерческими нациями отвечает интересам нейтралов.
Противодействовать, причинять вред. Этот аргумент против его дела.
Разобраться, добиться успеха; добиться успеха наконец.